ЕСЕ ВЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА, ДІНИ БОРИСІВНИ ТИМОШЕНКО-УШАКОВОЇ

Є у великому-великому світі

Таємнича країна моя

Там говорять, читають, пишуть

І дивують мене щодня

         Це слова із пісні жителів моєї чарівної країни.

Що це за країна? Хто її жителі?

Я , Тимошенко-Ушакова Діна Борисівна,  вчитель-логопед  – фея цієї маленької, чарівної, таємничої країни  з назвою шкільний логопедичний пункт, який ніяк не позначений на карті.

Я в цій країні п»ятнадцятий, десятий, п»ятий, а, можливо, перший рік. Хіба це важливо? Не в цифрах справа. А в тому, що я уже тут і до мене ідуть батьки і довіряють саме дороге, що у них є в житті –своїх дітей. Ці не рідні мені по крові діти, стають настільки близькими, що я починаю вважати і, навіть, називати їх своїми.

Кожен день спішать в таємничу країну її жителі-мої учні-дуже різні, такі несхожі один на одного. На заняттях вони дивляться на мене, чекають нових відкриттів.

На заняттях   вони дивляться на мене, чекаючи нових відкриттів, можна сказати дива, і я стараюсь захопити їх за собою в подорож по таємничій країні, щоб кожне заняття був для моїх жителів маленьким острівцем щастя. Аякщо не виходить, говорю чарівні  слова «Давайте разом», щоб діти  повірили в себе, працювали на успіх, вчилися роздумувати і розуміти світ, в якому вони живуть.  

Це так здорово-бачити, як горять оченята моїх відкривачів , їх радісні посмішки, чути їх дзвінкий сміх, тримати за теплі рученята і відчувати , як тепло із їхніх рук передається тобі і зігріває тобі душу.

Я люблю кожного жителя моєї країни, вкладаю в них часточку душі, і, звичайно, горжуся ними. Хочу, щоб вони приходили на заняття і йшли з нього зі світлими, веселими обличчями, з вогником в очах і любов»ю в серці.

Навчання в таємничій країні-непроста справа. Я стараюся прикладати максимум зусиль, використовую нетрадиційні методи і форми роботи, щоб кожному жителю моєї країни було комфортно, а саме головне-щоб у нього було бажання вчитися.

Заставити навчатися не можна, навчанням треба зацікавити, що я завжди роблю.

Кожний день я думаю про те, щоб зробити нове заняття відкриттям для моїх дітей, щоб  йдучи з нього, у кожного була перемога, хай маленька, але своя.

Робити завтра краще, ніж сьогодні-ось мій девіз..

А таємницею мого успіху в житті і в роботі є такі чудові слова: «Люби дітей, будь терплячим, удосконалюй себе, будь відкритим і вільним, не смій зупинятися на досягнутому!»