Я не всезнайко Та я й не прагну бути ним. 2. Я хочу, щоб мене любили. Тому я буду відкритою до дітей, що люблять мене 3. Я так мало знаю про складні лабіринти дитинства. Тому я дозволю дітям вчити мене.
25 березня - Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми і досягнення в сфері аутизму в Україні та інших країнах світу» 25 березня 2016 року, напередодні Всесвітнього дня поширення інформації про проблему аутизму, у Міністерстві освіти і науки України за участю заступника Міністра освіти і науки відбудеться Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми і досягнення в сфері аутизму в Україні та інших країнах світу».
Тренування
рухів пальців рук є важливим стимулюванням мовленнєвого розвитку дитини, сприяє
покращенню артикуляційної мотрики, підготовці кисті руки до письма і, що
важливо, є сильним засобом для підвищення працездатності кори головного мозку.
Використовують
слідуючі види вправ, які сприяють розвитку дрібних м’язів пальців і кистів рук
(В. В. Коноваленко, С. В. Коноваленко):
Важливу роль у
формування звуковимови відіграє чітка, точна, скоординована робота
артикуляційних органів, їх здатність швидко і плавно переключатись з одного
положення на інше, а також здатність утримувати задану артикуляційну позицію.
Отже, необхідно підготувати артикуляційний апарат до роботи по постановці
звуків. Вироблення повноцінних артикуляційних рухів, поєднання їх у складніші
уклади різних фонем досягаються роботою по таких напрямках:
Правильна
звуковимова базується на повноцінному сприйманні фонем мови, на чіткому їх
розрізненні. Тому, коли при логопедичному обстеженні встановлюють порушення
фонематичного сприймання та слуху, тобто має місце акустико-фонематична форма
дислалії, роботу слід розпочинати з їх розвитку. Формування фонематичних
процесів розпочинають з самого початку корекційної роботи в ігровій формі на
фронтальних, підгрупових і індивідуальних заняттях.
Значну роль
для швидкого та ефективного усунення вад мовлення відіграє логопедична ритміка.
У дітей з
дислалією не спостерігається складних порушень загальної моторики, лише у
частини зустрічається назначене порушення тонкої довільної моторики рук і
пальців. Частіше трапляються деякі зміни в емоційно-вольовій сфері
(дратівливість, плаксивість, розгальмованість, в рідких випадках – прояви
афекту). Отже, дуже важливо займатись логопедичною ритмікою з дітьми –
дислаліками.
Логопед на своїх заняттях використовує різні методи: практичні, наочні, словесні - залежно від характеру вади, мети заняття, етапу роботи, віку дитини, її індивідуальних особливостей т.п.
Щоб ефективно і з мінімальними затратами часу та зусиль здійснювати корекційну роботу, необхідно правильно поставити діагноз, виявити ушкоджену ланку. Обстеження повинне бути своєчасним і повним. Своєчасність виявлення при поліморфній дислалії 4-5 років (Т. Б.Філічева, Н. А.Чевельова, Г.В.Чіркіна). Детально вивчається будова та рухливість артикуляційних органів; виявляється стан фонематичного сприймання.
Дислалія - порушення звуковимови при нормальному слухові і збереженій іннервації мовленнєвого апарату. Дослідження показують, що дислалія є одним із найпростіших дефектів мовлення. За даними Є. Ф.Рау, дефекти звуковимови спостерігаються у 25-30% дошкільників і у 5-7% молодших школярів. Відсоток дітей - дислаліків із віком зменшується. Тобто, значна кількість дітей здатна подолати цю ваду самостійно. Розрізняють дві форми дислалій: функціональну і механічну (органічну).
Мовленнєві
порушення можуть мати як центральний, так і периферичний характер. Центральний,
якщо хвороботворний вплив зачепив той чи інший відділ центральної нервової
системи і спричинив порушення мовлення.
Периферичне
порушення мовлення у тих випадках, коли виявляються аномалії в будові
периферичного мовного апарату.
Діна Борисівна Тимошенко-Ушакова навчалась у Київському державному педагогічному університеті ім. Драгоманова. Має вищу категорію, звання "методист-вчитель -логопед". Стаж роботи -понад 15 років. Постійно підвищує свій кваліфікаційний рівень. Останнє прохолження курсів в 2016 році. В своїй роботі використовує традиційні і нетрадиційні методи роботи. Життєве кредо: Мети досягає той, хто її прагне. Педагогічне кредо: Щастя – це стан найвищого внутрішнього задоволення людини реалізацією свого людського призначення. Навчаючи інших, навчаюсь сама