РОЗВИТОК АРТИКУЛЯЦІЙНОЇ МОТОРИКИ.

Важливу роль у формування звуковимови відіграє чітка, точна, скоординована робота артикуляційних органів, їх здатність швидко і плавно переключатись з одного положення на інше, а також здатність утримувати задану артикуляційну позицію. Отже, необхідно підготувати артикуляційний апарат до роботи по постановці звуків. Вироблення повноцінних артикуляційних рухів, поєднання їх у складніші уклади різних фонем досягаються роботою по таких напрямках:

1.  Постановка.

2.   Досконале   відпрацювання   відсутніх   або   дефектних   артикуляційних укладів.    Це    тривала    робота,    виконується    з    кожною дитиною індивідуально.

Артикуляційна гімнастика.

Систематична артикуляційна гімнастика являє собою комплекс виконуваних артикуляційних вправ.  Основне її призначення - це вдосконалення артикуляційної метрики, зміцнення м'язів артикуляційних органів,  вироблення   повноцінних   рухів,   необхідних   для   правильної   вимови. Гімнастика виконується як індивідуально, так і колективно – великими групами або підгрупами. 

Проведення артикуляційної гімнастики.

Б. М. Гріншпун викладає слідуючі вимоги до проведення артикуляційної гімнастики:

1.  Вироблення умінь  швидко  приймати  необхідну артикуляційну позу; утримувати її і плавно переключатись на іншу.

2.  Система артикуляційних вправ повинна включати в себе як статичні так і динамічні вправи, спрямовані на розвиток координації мовленнєвих рухів у динаміці.

3.  Необхідні вправи на узгодження рухів язика і губ, оскільки при говорінні ці органи діють взаємно пристосовуючись (явище коартикуляції),

4.  Заняття   повинні   бути   короткими   (3-5   хвилин),   але проводитись багаторазово, щоб дитина не стомлювалась (з логопедом, вихователем, батьками).

5.  Приділяти увагу формуванню кінестетичних відчуттів, уявлень.

6.  До вивчення нових артикуляційних вправ приступають після досконалого оволодіння попередніми.

7.  Вправи   виконуються  стоячи  або   сидячи   перед  дзеркалом (зоровий контроль) 

8.  Темп виконання артикуляційних рухів наростає по мірі оволодіння ними.

9. Комплекс артикуляційних вправ ускладнюється і розширюється. 

10. Кожна   вправа   виконується   5-20   разів,   кількість   рухів   зростає   з вдосконаленням артикуляційної моторики і з зростанням темпу рухів. 

11 .Артикуляційну гімнастику бажано виконувати під рахунок, з музичним супроводом. 

Статичні вправи за (Т. Б. Філічевою. Н. А. Чевельовою),

1.   "Лопаточка".  Широкий розслаблений язик покласти  на нижню  губу, слідкувати щоб не тремтів. Тримати 10-15сек.

2.  "Чашечка". Утримувати 10-15сек.

3.   "Голочка". Напружений вузький язик витягти далеко вперед 15сек.

4.  "Гірка". Спинка язика вигнута, кінчик язика впирається в нижні різці. Утримувати 15сек.

5.   "Трубочка". Язик згорнути в трубочку, подмухати в неї. Виконувати повільно 10-15разів.

Динамічні вправи.

1.   "Годинник". Язик "голочкою" поперемінно тягнути до лівого і правого вуха в повільному темпі 15-20разів.

2.   "Коники".  Клацати язиком  повільно з  зусиллям,  тягнути  під’язикову вуздечку 10-15 разів.

3.   "Гойдалка. Повільно рухати вузьким язиком до носа і до підборіддя 10-15 разів.

4.   "Смачне варення". Широким язиком облизати верхню і нижню губи, язик заховати вглиб рота 15 разів.

5.   "Змійка".  Вузький напружений язик максимально висовувати вперед і забирати вглиб рота. Темп повільний 15 разів.

 6.   "Котушка". Язик „гіркою” викочується і ховається вглиб рота 15 разів.

7.   "Грибок". Присмоктати язик до піднебіння і не відриваючи його, сильно опускати нижню щелепу 15 разів.

При постановці звуків з запропонованих вправ вибирають ті, які необхідні для артикуляції даного звука з врахуванням особливостей моторики артикуляційного апарату дитини.