КОРЕКЦЇЙНА РОБОТА З МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ

КОМПЛЕКТУВАННЯ ГРУП ДІТЕЙ ТА ПЛАНУВАННЯ ЗАНЯТЬ

У загальноосвітніх школах робота з подолання заїкання здійснюється у спеціально організованих групах, які бажано відвідувати дітям одного віку з однаковим рівнем мовленнєвого розвитку (вимова, словник, граматична будова мовлення). Якщо у групі є діти з різних класів (1—3), із різним рівнем мовлен­нєвого розвитку, то слід чітко індивідуалізувати корекційний вплив. Необхідно враховувати особливості мовленнєвого роз­витку та навчальної діяльності кожного учня, його особистісну характеристику.

Щоб здійснити індивідуальний та диференційований підхід до дітей із заїканням, логопед має добре знати особливості кожної дитини. Для цього, обстежуючи дитину, слід особли­ву увагу звернути на наступні прояви заїкання та властивості особистості:

•      виразність заїкання у різних ситуаціях;

•      особливості загальної та мовленнєвої поведінки (органі­зованість, імпульсивність, комунікабельність), особливості нав­чальної діяльності (спостережливість, самостійність, загальна працездатність, здатність до переключення);

•      ставлення до своєї проблеми, здатність адаптуватися до умов спілкування. 

Заїкання у молодших школярів

Для кожної групи учнів складається перспективний пл; роботи, в якому можуть бути такі розділи:

•      склад учнів групи;

•      коротка характеристика проявів порушення;

•      послідовність корекційного навчання;

•      орієнтовні терміни роботи на кожному з етапів навчання

•      навчальний матеріал.

Орієнтовний перспективний план занять

I етап — підготовчий

Мета: обстеження всіх сторін мовленнєвого розвитку ди тини; проведення бесіди з батьками; заповнення мовленнєво картки; знайомство з вимогами до логопедичних занять і роз­витку плавного мовлення.

II  етап — формування техніки мовлення

Мета: робота над диханням, голосом, артикуляцією, активна перебудова мовленнєвих навичок.

III етап — тренувальний

Мета: формування навичок плавного мовлення у відобра­женій вимові, відповіді на запитання при читанні й переказу­ванні текстів.

IV етап — закріплення мовленнєвих навичок

Мета: закріплення навичок плавного самостійного мов­лення у різних життєвих ситуаціях, виховання виразного мо­влення.

На заняття на цьому етапі можна запрошувати батьків та од­нокласників.

На основі поданого нижче перспективного плану складається план кожного логопедичного заняття.

Перспективний план роботи з подолання заїкання у молодших школярів І етап--підготовчий

Обстеження мовленнєвого розвитку дитини. Вимоги до ло­гопедичних занять та розвитку плавного мовлення.

Зміст роботи з корекції мовлення:

1) установча бесіда з дітьми, які заїкаються, та їхніми бать­ками (кількість годин — 1—2).   

2) логопедичне обстеження учнів із заїканням (кількість годин — 2—4). 

3)   ознайомлення дітей із вимогами до логопедичних занять (кількість годин — 1). 

4) ознайомлення учнів із правилами мовлення (кількість годин — 1).

5)   ознайомення з пам'яткою для розвитку плавного мовлення (кількість годин — 1). 

6)   бесіда «Про режим під час роботи над мовленням» (кіль­кість годин — 1).

7)   релаксація; вчити дітей розслабляти руки, ноги, тулуб, шию (кількість годин — 1). 

П- етап — формування техніки мовлення Зміст роботи з корекції мовлення:

1)    розвиток загальної моторики (кількість годин — 1). 

2)    постановка правильного дихання (кількість годин — 3—6). 

3)    мовленнєва моторика (кількість годин — 1—2), 

4)    робота над голосом: інтонація, сила, висота, тембр (кіль­кість годин — 1). 

5)    робота над голосними звуками (кількість годин — 5—10).

6)    робота над приголосними звуками (кількість годин — 4—8).

III етап — тренувальний

Зміст роботи з корекції мовлення:

і\ запитання — відповіді (робота з малюнками) (кількість годин — 7—4).) читання та переказ оповідання (кількість годин — 10—17).

IV етап — закріплення мовленнєвих навичок

Зміст роботи з корекції мовлення: закріплення мовленнєвих навичок (кількість годин — 11—18).\

Формування у дітей навичок плавного мовлення та вільногс спілкування здійснюється поетапно, відповідно до основниз завдань кожного етапу. Групові заняття допомагають дітям поступово оволодіти вміннями і навичками комунікативної взаємодії; відпрацювати мовленнєві дії та операції, необхідні для спілкування у певних ситуаціях.

Логопедичні заняття базуються на матеріалі навчальних програм певного класу (використовуються цікаві завдання з рідної мови), але шкільні заняття не дублюються. Виконання дітьми розумових дій на мовленнєвому матеріалі сприяє стимулюванню інтересу уч­нів до занять, допомагає створювати на заняттях ситуацію успіху, підвищує інтелектуальну й мовленнєву активність школярів.

Таких же вимог варто дотримуватись і добираючи тексти для читання. Тексти мають бути адаптовані до можливостей дітей, цікавими для них, із поступовим нарощуванням труд­нощів. Оскільки при читанні текстів удосконалюється техніка та виразність, це впливає на формування вільного від заїкання мовлення. Водночас розвиваються і навички побудови розгор­нутих зв'язних висловлювань, що, у свою чергу, сприяє удоско­наленню контекстного мовлення та комунікативної діяльності в цілому. Окрім того читання часто виконує роль своєрідного приводу для організації спілкування.

ЗМІСТ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЛОГОПЕДИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Кожне логопедичне заняття має чітку структуру і складається з трьох частин: підготовчої, основної та заключної.

Наведемо орієнтовну схему побудови групових занять.

Орієнтовна схема побудови групових занять І. Підготовча частина

1.     Організаційна або психологічна підготовка учнів (1—2 хв), повідомлення теми і мети заняття, налаштовування на роботу, зменшення хвилювання.

2.     Зарядка (5—7 хв):

а) 2—3 дихальні вправи;

б) 2—3 голосові вправи;

в) автоматизоване мовлення:

•      вимова назв чисел, днів тижня, місяців, рахунок;

•      вимова 2—3 коротких фраз або невеликого вірша;

г) правила мовлення (хором).

II.  Основна частина

1. Бесіда про виконання домашніх логопедичних завдань. Аналіз невдач (бесіда з елементами психотерапії) (5—10 хв).

2.      Ознайомлення з новим матеріалом (15—20 хв):

а)  відповіді на запитання;

б) читання;

в) перекази тощо.

3.  Закріплення матеріалу (5—10 хв):
а) ігри зі словесним супроводом;
б)г діалоги;

в) інсценування тощо.

III.  Заключна частина

Аналіз мовлення і поведінки на занятті, поради та завдання
додому (5 хв).

Логопедичні заняття проводяться відповідно до певних вимог (додаток 3 на с. 106). Не слід фіксувати увагу дітей на дефекті, тому бажано уникати слів «заїкання», «заїкаєшся», а краще го­ворити: «неправильне мовлення», «говориш не плавно».

При проведенні першої половини занять важливо проводити однотипні схожі вправи. Це дозволяє зменшити хвилювання дітей, сприяти формуванню впевненості в собі.

На заключному етапі роботи рекомендуємо замість заряд­ки на початку заняття проводити фізкультхвилинку (2—3 хв) у середині заняття, щоб діти відпочили від мовленнєвого на­вантаження.

На кожному занятті, крім формування навичок плавного мовлення, здійснюється і психотерапевтичний вплив. Це відбу­вається у процесі спеціальних бесід, шляхом переконань та за допомогою інших засобів. Великий вплив спричиняє мовлення логопеда: воно має бути чітким, плавним, виразним, емоційним, у стриманому темпі, з урахуванням мовних ланок і логічних пауз. Лише тоді логопедові вдасться переконати дитину, що так говорити може навчитися кожен.

Після закінчення курсу занять учень має відчувати, що в нього з'явилися певні знання, навички, вміння.

Якщо у процесі корекції навчання йде добре, можна сказати дитині про це. Якщо не все йде як слід, про це також потрібно говорити відверто, вказуючи на помилки і негативні моменти в мовленні, при цьому виявляючи причини помилок та вказую­чи на шляхи їх виправлення. Дитина повинна вірити логопеду. Це найважливіша умова успіху.

Ми пропонуємо дещо скорочені конспекти логопедичних за­нять із молодшими школярами, детальніше зупинимося на під­готовчому етапі та етапі формування техніки мовлення. Такі еле­менти занять, як бесіда, зарядка, підсумки можна доповнювати залежно від індивідуальних особливостей дітей у групі.

ЗАНЯТТЯ  1

Тема. Розвиток загальної моторики. Мета: зняття напруження м'язового тонусу. Обладнання: лото «Овочі, фрукти».

Хід заняття
І. Підготовча частина                                                               [

1.  Нервово-психологічна підготовка учнів.

Діти, сьогодні ми з вами почнемо спільну роботу — будемо працювати над тим, щоб ваше мовлення стало плавним, вираз­ним. Ви навчитеся правильно рухатися, дихати й говорити. Для цього вивчимо деякі правила мовлення.

Обговорення правил мовлення (додаток 4 на с. 107).

2.  Бесіда про те, як говорити вдома.

II. Основна частина

1. Ознайомлення з новим матеріалом.

Вправи для розвитку загальної моторики (додаток 7 на с. 109)

Рухи для розслаблення:

а)  піднімання рук до рівня плечей і опускання їх розслаб­леними вниз;

б) наслідування польоту пташок;

в) піднімання рук і опускання їх, розхитуючи вперед-назад;

г) нахили голови вперед із розслабленням м'язів;

ґ) розхитування рук: правою рукою наліво, лівою — направо, руки перехрестити (тулуб злегка нахилений);

д) повільне обертання рук над головою (наслідування мли­
на);

є) похитування одночасно обома руками біля підлоги («по­лоскання білизни»).

2. Закріплення матеріалу.

Лото «Овочі, фрукти» (без словесного супроводу) Діти одержують картки зі словами «Овочі» або «Фрукти». Логопед показує малюнок овоча або фрукта, а дитина, якій він підходить, піднімає руку й отримує відповідний малюнок.

Ш.^Заключна частина

1.     Підсумок заняття.

2.     Домашнє завдання.

Прочитати отриману пам'ятку з розвитку плавного мовлення (додаток 5 на с.108).

ЗАНЯТТЯ 2

Тема. Дихання.

Мета: постановка правильного діафрагмального дихання.

Обладнання: лото «Звірі та птахи».

Хід заняття І. Підготовча частина

1.    Нервово-психологічна підготовка учнів.

2.    Вправи на розслаблення.

3.    Роз'яснення дітям пам'ятки з розвитку плавного мовлення (додаток 5 на с. 108).

II. Основна частина

1. Бесіда з дітьми про правильне дихання.

План

1.      Роль повітря в житті людини (без повітря не можна ні дихати, ні говорити!).

2.      Правила про вдихання і видихання (вдихнути через ніс, видихнути — через рот). Спочатку вдихни — потім говори.

Настановлення: організоване таким чином глибоке дихання допоможе покращити ваше мовлення, зробить його спокійним, витриманим, легким і плавним.

Правило: перед тим, як почати говорити, — вдихни.

2.  Ознайомлення з новим матеріалом:

а) постановка діафрагмального дихання (дитина лежить). Під час вдихання живіт піднімається, під час видихання опускається (для контролю — рука на животі). Постановка діафрагмального
дихання проводиться індивідуально;

б) постановка діафрагмального дихання (дитина стоїть);

в) постановка діафрагмального дихання (дитина сидить).

3.  Закріплення матеріалу.

Лото «Звірі та птахи» (без словесного супроводу) Діти отримують картки зі словами «Звірі», «Птахи». Логопед показує малюнок, а дитина, якій підходить цей малюнок, під­німає руку й одержує його.

III. Заключна частина       

1. Підсумок заняття.    -

2.  Домашнє завдання. Тренувати діафрагмальне дихання.

ЗАНЯТТЯ З

Тема. Фізіологічне дихання.

Мета; розвиток правильного фізіологічного дихання (без вербального супроводу).

Обладнання: гумові кульки; гумові іграшки; паперові султан­чики, метелики, листочки, сніжинки.

Хід заняття І. Підготовча частина

1. Нервово-психологічна підготовка дітей.

2.       Повторення матеріалу попереднього заняття. Дихальні вправи (без вербального супроводу);

а) піднятися навшпиньки, руку вгору — вдих, опустити — видих;

б) підняти руки над головою — вдих, опустити — видих;

в) розвести руки в сторони — вдих, руки перед собою — ви­дих.

II.  Основна частина

1.  Ознайомлення з новим матеріалом:

а) бесіда про фізіологічне дихання. Процес дихання без­перервний — так підтримується життя. Із вдихом в організм потрапляє кисень (без кисню людина не може жити й гово­рити), з видихом виділяється вуглекислий газ — відбувається газообмін;

б) розвиток фізіологічного дихання. Ігри на дмухання на лег­кі предмети (паперові султанчики, метелики тощо).

2. Закріплення нового матеріалу. Ігри з надуванням гумових іграшок.

III.  Заключна частина         

1. Підсумок заняття.

2.     Домашнє завдання.

Надувати повітряні кульки і пускати мильні бульбашки.

ЗАНЯТТЯ 4

Тема. Мовленнєве дихання. Мета: виховання раціонального дихання. Обладнання: гра «Добери і назви»; гумові іграшки; набірне полотно з предметними малюнками.

Хід заняття І. Підготовча частина

1. Організаційний момент, нервово-психологічна підготовка
дітей.

2.  Повторення вправ із попередніх занять;
а) рухи на розслаблення:

•      повільне струшування кистями (спочатку правої руки збоку тулуба, потім — лівої). Тулуб злегка нахилений;

•      повільне струшування витягнутої вперед ноги (спочатку правої, потім — лівої). Руки — на поясі;

•      струшування бризок із рук;

б) дихальні вправи без словесного супроводу, вихідне поло­ження — руки на поясі:

•     відведення ліктів назад — вдих; руки у вихідне положен­ня — видих;

•     вдих, подути на стулені долоні;

•     надування кульок і гумових іграшок.

II. Основна частина

1.  Ознайомлення з новим матеріалом.
Бесіда про мовленнєве дихання

Мовленнєве дихання має свої особливості. Від звичайного відрізняється своїм призначенням — утворювати голос на плав­ному, рівномірному видиху.

Мовленнєве дихання підпорядковується свідомому керу­ванню. Повітря слід витрачати економно, узгоджувати вдих із мовною паузою. При мовленнєвому диханні повітря вдихається одночасно через рот і через ніс.

Вправи на розвиток мовленнєвого дихання (у супроводі з ви­мовою голосних звуків [о], [а])

Перед дітьми набірне полотно з малюнками, назви яких починаються голосними звуками [о], [а] (наприклад, автобус, орел). Логопед дає інструкцію:

—   Діти, ви маєте взяти малюнок і визначити, яким звуком починається його назва, потім зробіть глибокий вдих і на дов­гому видиху плавно вимовте цей звук.

Малюнки: айстри, айсберг, ананас, апельсин, огірок, олень, оса, орел, очі.

2.  Закріплення нового матеріалу.
Гра «Добери і назви»

Ведучий показує малюнки, назви яких починаються голос­ними звуками [а], [о], [у], [є]. Наприклад, акваріум, альбом, ескалатор, окунь, удав.

—   Діти, знайдіть малюнок, який починається звуком [а] ([о],[у], [є]), і назвіть цей звук. Не забудьте спочатку зробити вдих, звук на видиху вимовляйте плавно. Виграє той, хто найдовше
протягне звук.

III. Заключна частина

1. Підсумок заняття.

2.    Домашнє завдання.

Дібрати малюнки, назви яких починаються голосними зву­ками, і навчитися тривало вимовляти ці звуки на плавному видиху.

ЗАНЯТТЯ 5

Тема. Мовленнєва моторика.

Мета: виховання вільних рухів органів мовленнєвого апарата, зняття напруження в артикуляційній мускулатурі.

Обладнання: дзеркала, фотографії або малюнки певних ар­тикуляційних вправ.

Хід заняття І. Підготовча частина

1. Організаційний момент, нервово-психологічна підготовка.

2.   Зарядка:

•     вправи на розслаблення для рук та ніг (заняття 1, 2, 3, 4; додаток 7 на с. 109);

•     дихальні вправи (заняття 3 на с. 34).

II. Основна частина

1.  Ознайомлення з новим матеріалом.
Артикуляційні вправи для губів та язика:

а)  відкрити рот і закрити;

б) розтягнути губи в посмішку, показати зуби;

в) утворити губами хоботок;

г)  висунути язик — тонкий, широкий;

ґ) рухи язика: вперед-назад уздовж піднебіння; зліва направо за верхніми, потім нижніми зубами;

д) «конячка»;

є) дмухання на губи без голосу.

2.  Закріплення матеріалу.
Гра «Подивись і повтори»

Кожна дитина отримує малюнки чи фотографії певних арти­куляційних вправ. Необхідно подивитися на малюнок і виконати вправу. Виконується перед дзеркалом. При необхідності логопед дає інструктаж. Усі вправи виконуються без голосу

III. Заключна частина

1. Підсумок заняття.

2.     Домашнє завдання.

Повторити всі артикуляційні вправи перед дзеркалом (режим обмеження мовлення).

ЗАНЯТТЯ 6

Тема. Робота над голосом.

Мета: тренування інтонації, сили, висоти і тембру голосу.

Хід заняття І. Підготовча частина

1.     Організаційний момент, нервово-психологічна підготовка дітей.

2.     Зарядка:

•      рухи на розслаблення;

•      дихальні вправи;

•      артикуляційні вправи (без голосу).

II. Основна частина

1.  Ознайомлення з новим матеріалом:

а) коротка бесіда про культуру мовлення (психотерапевтич­
ного характеру);

б) значення мовлення пошепки і співання для тих, хто заї­
кається. Можливості тренування мовлення пошепки вдома;

в) мовлення у громадських місцях (театрах, кіно, транс­
порті).

2.  Робота над голосом:

а) вимова голосних звуків на видиху:

•      колискова ляльці (а-а-а);

•      гудок пароплава (у-у-у);

•      голос лошати (і-і-і);

•      здивування (о-о-о);

•      страх (а-а-а) тощо;

б) вимова голосних звуків за інструкцією логопеда — тихо
або голосно;

в) вимова звуконаслідувань, які складаються із двох голосних
звуків: [ау], [уа], [іа] — тихо або голосно.

3. Закріплення нового матеріалу. Гра «Луна»

Діти повторюють за логопедом голосні звуки зі зниженням гучності звучання.

III. Заключна частина

1. Підсумок заняття.

2.     Домашнє завдання.

Тренувати діафрагмальне дихання у положеннях стоячи, сидячи. Тренувати мовлення пошепки.

ЗАНЯТТЯ 7

Тема. Робота над голосними звуками.

Щета: навчання плавної вимови звука [а]; формування на­вичок звукобуквеного аналізу; оволодіння навичкою плавності звука.

Обладнання: орфографічний словник, предметні картинки, дидактичний альбом із логопедії, таблиці складів.

Хід заняття І. Підготовча частина

1. Організаційний момент.

2.     Зарядка (заняття 1—6 на с. 32—38, додатки):

•     рухи на розслаблення;

•     дихальні вправи;

•     голосові вправи: вимова звуків [а], [о], [у], [є], [и] пошепки і вголос.

II. Основна частина

1. Бесіда (додаток 6 на с. 108).

2.      Ознайомлення з новим матеріалом:

а) повторення за логопедом слів, які починаються наголоше­ним звуком [а]. Виділення дітьми першого звука у слові.

Слова: азбука, армія, атом, автор, айстра, атлас, айсберг, Африка.

Логопед читає слова зі словника, а діти повторюють пер­ший звук. Якщо необхідно, проводиться словникбва робота. Наприклад: автор — людина, яка пише вірші, оповідання; ат­лас — зібрання географічних карт;

б) виділення першого звука у словах (за вимовою логопеда, за малюнками).

Слова: ананас, апельсин, акула, автобус, автомобіль, абрикос, акваріум, абетка, альбом, анкета, афіша.

Спочатку називають звук хором, а потім індивідуально;

в) називання малюнків (із завдання (б) по складах (разом, а потім індивідуально). Перший склад вимовляють учні, а закін­чує логопед. Наприклад, а-кула, а-втобус. Слова можна називати
в однині та множині;

г)  називання малюнків, читання слів із карток. Визначеннямісця звука [а] у словах (для відповіді учні піднімають цифру,яка відповідає порядковому номеру звука [а] у слові).

Слова: оса, коса, Алла, Юра, Ніна, мама, мак, щука, рак, ріпа, їжак, риба;

    ґ) закінчення слів за логопедом (з опорою на таблиці складів).

Логопед виставляє склад і називає його, а дитина добирає склад — кінець слова і вимовляє цей склад.

Ко-са, ко-за, са-жа, хма-ра, о-са, ма-ма, ат-лас, мас-ка, ріп­ка, ри-ба, щу-ка, Ні-на;

д) називання повних слів за предметними малюнками (слова
починаються свистячими, шиплячими, сонорними; 2-й звук —
[а]) (дид. матеріал А. Малярчук).

Наприклад, слова: сад, сани, салат, замок, завод, цап, шафа, шапка, жаба, ранок, лампа.

3. Закріплення нового матеріалу.

Повторення слів із різним ступенем гучності (за альбомом А. Малярчук).

III. Заключна частина

1. Підсумок заняття.

2.     Домашнє завдання.

Плавно читати слова зі звуком [а] зі словника.

ЗАНЯТТЯ 8

Тема. Робота над звуком [є].

Мета: навчання плавної вимови звука [є]; формування на­вичок звукобуквеного аналізу.

Обладнання: орфографічний словник, предметні малюнки, таблиці складів.

Хід заняття І. Підготовча частина

1. Організаційний момент.

2.     Зарядка:

•     вправи на розслаблення (додаток 7 на с. 109);

•     дихальні вправи;

•     голосові вправи: тренування вимови голосних звуків [а], [°]> [у]; И, М пошепки і вголос.

II. Основна частина

1. Бесіда.

2.     Ознайомлення з новим матеріалом:

а) повторення за логопедом слів, які починаються звуком [є], виділення першого звука у слові (за необхідності логопед про­водить словникову роботу).

Слова: екскаватор, екран, ескалатор, епоха, ешелон, екзамен, етажерка, електрик.

Логопед читає слова зі словника. Діти повторюють лише перший звук;

б) називання малюнків першим звуком. Малюнки: етажерка, електровоз, екран, ескалатор, естафета.

Діти вимовляють звук плавно й довго, спочатку колективно, потім індивідуально;

в) називання цих же малюнків разом із логопедом (спочатку колективно, потім індивідуально). Діти вимовляють перший склад слова, а закінчує назву логопед. Наприклад: е-скалатор,
е-стафета;

г) називання повних слів за предметними малюнками (звук [є] вимовляти протяжно), визначення місця звука у слові.

Слова: лев, лезо, екран, небо, теля, ешелон, пень.

3. Закріплення нового матеріалу.

Складання слів за допомогою добору складів за таблицею з різним ступенем гучності (тихо, нормально, голосно): пе-нал, зеб-ра, не-бо, вес-ло, ве-зе, не-се, же-не, се-ло, вер-ба, вес-на, дя-тел, бер-кут, пе-ро.

III. Заключна частина

1.     Підсумок заняття.

2.     Домашнє завдання.

Читати зі словника слова зі звуком [є], плавно вимовляти слова.

ЗАНЯТТЯ 9

Тема. Робота над голосним звуком [о].

Мета: навчання правильної вимови звука [о], формування навичок'звукобуквеного і складового аналізу.

Обладнання: орфографічний словник, предметні малюнки, таблиці складів, дидактичний матеріал А. Малярчук.

Хід заняття І. Підготовча частина

1.      Організаційний момент.

2.      Зарядка: 

•     вправи на розслаблення;

•     дихальні вправи;

•     голосові вправи.

II. Основна частина

1.      Бесіда.

2.      Ознайомлення з новим матеріалом:

а) виділення першого звука у словах, названих логопедом, повторення цього звука.

Слова: область, огляд, опис, очі, окис, олень, оси;

б) називання малюнків першим звуком. Звук слід називати плавно й довго. Спочатку діти працюють колективно, потім
індивідуально.

Малюнки: оса, огірок, окуляри, один, овал, орел, олень, огорожа, олівець;

в) називання малюнків по складах (колективно, потім індиві­дуально). Починає слово учень, закінчує логопед.

Слова: о-вал, о-са, о-дин, о-кунь, о-рел, о-лень;

г) закічення дітьми слів, початих логопедом. На таблиці —останні склади слів. Логопед називає першу частину слова, дитина добирає необхідний склад і називає його.

Слова: ло-то, дуп-ло, та-то, сло-во, боло-то, го-лос, зер-но, моло-ко, ши-ло, реб-ро, кі-но, ба-тон; 

ґ) називання малюнків, визначення місця звука [о] у словах і показування відповідної цифри.

Малюнки: сом, очі, сонце, торт, лось, скло, табло, зерно, лом, олень.

3. Закріплення матеріалу.

Називання за предметними малюнками слів із другим зву­ком [о] (за дидактичним матеріалом А. Малярчук).

Наприклад, слова: собака, сом, сова, шолом, шорти, ложка, лоша, рот, ромб, ромашка.

Слова називати з різними ступенями гучності.

III. Заключна частина

V. Підсумок заняття.

2. Домашнє завдання.

Читати слова зі словника з різною гучністю (плавно).

ЗАНЯТТЯ 10

Тема. Робота над голосним звуком [у].

Мета: навчання плавної вимови звука [у], формування на­вичок звукобуквеного аналізу.

Обладнання: орфографічний словник, предметні малюнки, складові таблиці, гра «Добери і назви», картки зі словами.

Хід заняття І. Підготовча частина

1.     Організаційний момент.

2.     Зарядка: 

•     вправи на розслаблення;

•     дихальні вправи;

•     голосові вправи.

II. Основна частина

1.     Бесіда.

2.     Ознайомлення з новим матеріалом:

а) повторення за логопедом слів, які починаються наголоше­ним звуком [у] (якщо необхідно, словникова робота). Слова: упряж, успіх, учень, урна, Уля, Улас; 

б)  виділення першого звука в назвах малюнків і називання
їх цим звуком. Вимовляти звук плавно і тривало.

Малюнки: вчитель, узор, укол, рана, удав;

в)  закінчення дітьми слів, початих логопедом.

На таблиці — останні склади слів. Логопед говорить початок слова, дитина добирає необхідний склад, яким закінчує слово.

Наприклад: пи-шу, кли-чу, су-джу, ко-жух, кри-чу, не-су, по-суд, го-луб, аг-рус;

г)  читання слів на картках, визначення місця звука [у]
у слові.

Слова: шуба, суп, вухо, учень, ручка, булка, фікус, муляр, дуб, буквар, азбука, удав, Україна, тулуб, успіх, зуб;

ґ) називання за предметними малюнками слів: перший звук — свистячий або сонорний, другий — [у] (за дидактичним матеріалом А. Малярчук).

Наприклад, слова: сумка, сукня, зуби, зупинка, лунка, луска, рука, рубанок.

3. Закріплення матеріалу. Гра «Добери і назви»

Дібрати і назвати слова зі звуком [у] з різною гучністю.

III. Заключна частина

1. Підсумок заняття.

2.     Домашнє завдання.

Читати слова зі звуком [у] в плавному темпі.

ЗАНЯТТЯ 11

Тема. Хорове мовлення.

Мета: навчання вільного, плавного хорового мовлення. Обладнання: розрізна азбука, орфографічний словник, картки зі словами, віршем.

Хід заняття
І. Підготовча частина                              '

1. Організаційний момент.

2.      Зарядка:

а) вправи на розслаблення в поєднанні з дихальними і го­лосовими:

•     покласти руки перехресно на передпліччя — вдих, опус­тити руки — видих;

•     нахилити голову назад — вдих, нахилити голову вперед на видиху — а-а-а;

•     нахилити голову назад — вдих, нахилити голову вперед на видиху — у-у-у;

•     нахилити голову назад — вдих, нахилити голову вперед на видиху — о-о-о;

•     нахилити голову назад — вдих, нахилити голову вперед на видиху — а-о-у;

•     колові рухи голови на видиху — а-о-у (вимовляти зли­то);

•     руки підняти вперед — вдих, опустити і на видиху прого­ворити — па-по-пу-пе-пи;

• -'руки в сторони — вдих, опустити і на видиху — ба-бо-бу-
бе-би;

•     те ж саме лівою рукою — па-по-пу-пе-пи;

•     те ж саме правою рукою — ба-бо-бу-бе-би; б) артикуляційні вправи: 

•     розтягнути кутики губів у сторони — вдих, спокійно і плав­но стулити їх — видих (вдих і видих через ніс);

•     витягнути вузький язик до носа — вдих через ніс; опустити язик розслабленим, широким — видих через рот.

II. Основна частина

1. Бесіда:

а)  робота з розрізненою азбукою, хорове читання складів
(голосно, плавно, протяжно):

•     па-по-пу-пе-пи;

•     ба-бо-бу-бе-би;

•     та-то-ту-те-ти;

•     да-до-ду-де-ди;

б) читання важких слів на вказані звуки за словником або
картками.

Наприклад, слова: пам'ятник, портфель, пустеля, пейзаж, пи­лосос, багаття, ботаніка, будинок, бензин, битва, талант, торгівля, турист, техніка, тигр, дамба, довжина, дуло, дельфін, диск;

в) складний аналіз слів на дошці (попередні слова), читання
цих слів хором;

г) декламування вірша хором: Півдня працював павучок, Наткав павутинок пучок. Почав помаленьку привчати Панчішки плести павучаток.

3. Закріплення матеріалу. Заучування вірша напам'ять.

III. Заключна частина

1. Підсумок заняття.

2.     Домашнє завдання.

Повторити вірш, вимовляти його чітко, виразно.

ЗАНЯТТЯ 12

Тема. Робота над приголосними звуками.

Мета: формування навичок вільної вимови приголосних звуків [п—б], [т—д], [в—ф] у складах, словах, коротких фра­зах.

Обладнання: розрізна азбука, роздаткові картки, таблиця складів.

Хід заняття І. Підготовча частина

1. Організаційний момент.

2.      Зарядка: 

•      вправи на розслаблення;

•      дихальні вправи (заняття 11 на с. 44);

•      голосові вправи;

•      артикуляційні вправи — для вимови звуків [т—д], [в—ф].

3. Перевірка домашнього завдання. Декламування хором
вірша (заняття 11) про павучка.

II. Основна частина

1. Бесіда.

2.      Ознайомлення з новим матеріалом:

а) робота з таблицею складів і розрізною азбукою. Читання складів за логопедом, потім самостійно (голосні звуки вимов­ляти протяжно):

•     па-ба, та-да, ва-фа;

•     по-бо, то-до, во-фо;

•     пу-бу, ту-ду, ву-фу;

•     пе-бе, те-де, ве-фе;

•     пи-би, ти-ди, ви-фи;

•     па-ба-па, та-да-та, ва-фа-ва;

•     по-бо-по, то-до-то, во-фо-во;

•     пу-бу-пу, ту-ду-ту, ву-фу-ву;

•     пе-бе-пе, те-де-те, ве-фе-ве;

•     пи-би-пи, ти-ди-ти, ви-фи-ви;

•     па-ба-ба-па, та-да-да-та, ва-фа-фа-ва;

•     по-бо-бо-по, то-до-до-то, во-фо-фо-во;

•     оу-бу-бу-пу, ту-ду-ду-ту, ву-фу-фу-ву;

•     пи-би-би-пи, ти-ди-ди-ти, ви-фи-фи-ви; б) читання слів з карток:

•     пакет, вулик, будинок;

•     палата, виделка, факел;

•     погода, весна, фокус;

•     письмо, вагон, футбол;

•     багаж, бензин, ферма.

3. Закріплення нового матеріалу:

а)  повторення чистомовок за логопедом:

[п-б]

•     па-па-па — розсипана крупа;

•     бе-бе-бе — полюби себе;

•     по-по-по — річка ЛІмпопо;

•     ба-ба-ба — старезна верба.

[т-д]

•     та-та-та — нагрілася плита;

•     ду-ду-ду — крикливий какаду;

•     ту-ту-ту — стежку я мету;

•     де-де-де — Дениско іде.

[в-ф]

•     ва-ва-ва — вазочка нова;

•     фе-фе-фе — затишне кафе;

•     ве-ве-ве — весело живе;

•     фа-фа-фа — новесенька софа;

б) придумування слів зі складами: па, ба, та, да, ва, фа.